краї. Від себе заявив гетьман, що зовсїм не думає тих послів слухати, противно, казав їх увязнити, а коли султан захоче, велить їм відрубати голови і прислати до Царгороду. Ся вість незвичайно немило вразила австрийського резидента при Портї, Ренїґера, котрий безперечно знав про висилку Парчевича до Чигирина. Тому поспішив ся з домаганєм, щоби султан велїв прислати не голови послів, а їх же самих враз з їх вірительними грамотами, на доказ, що про підбурюванє проти Турків нема й бесіди[1]. Таким чином гетьман дуже зручно вихіснував австрийське посольство для цїлий, про які анї посол анї двір, який його посилав, зовсїм не думали і заложив рівночасно в Москві і Царгородї міни як раз против тих держав, яких інтереси мало заступати се посольство.
Нарада козацької старшини і виборних козаків, до якої гетьман і Виговський відкладали рішучу відповідь і відправу цїсарського посла, відбула ся в половинї цвітня[2] 1657 р. Не відповідь австрийському дворови і відправа цїсарського посольства були головним мотивом скликаня сеї наради. Хмельницький, немов передчуваючи близкий кінець свого житя, хотїв, щоби козаки вибрали його сина Юрка на гетьманство по нїм. Після свідоцтва Марціановича тревала та нарада цїлий тиждень і по проголошеню Юрія Хмельницького гетьманом закінчила ся тридневним святкованєм і пирами. Як раз при однім із таких пирів звернули ся цїсарські посли до Виговського з прозьбою дати остаточну відповідь і відправу. На другий день завізвав старий гетьман Марціановича до себе, почав звиняти ся, що їх так довго задержав у себе, але відомі їм причини зробили се необходимим; бож послів такого знатного монархи і посередника не годило ся відпускати з непевною відповідию. „Ми вибираємо собі цїсаря, а нїкого другого, за покровителя і посередника“ — сказав Хмельницький — „і бажаємо щоби зволив сю довгу ворожнечу, яка між нами завела ся залагодити і без нашої
- ↑ Справозданє Ренїґера до від. двора з 12 червня 1657 р. Ibid. Turcica. Cf. Walewski, Gesch. Leopolds I u. der hl. Ligue. II Teil, I Abt. 140. Krakau 1861.
- ↑ Українська лїтопись (Лѣтоп. о през. бр.) кладе вибір Юрія Хмельницького гетьманом на 6 серпня ст. ст. Костомарів с. 1. 621, справедливо замічує, що ся дата запізна і зазначує, що з дїл „малоросс. приказа“ виходить, що рада відбула ся вже перед червнем. На основі справозданя Марціановича можна цїлком певно покласти сю нараду на половину цвітня.
