я з вами грішила, та й-им стрільнула“. А ксьондз каже: „Нічого, нічого то, моя доню; я ся тому не противлю! Як би хто мені такий патик іно в спину заложив, то не знаю, чи би-м міг витримати; а ти мусіла-сь мене тримати!“.
Секретна[1].
Бо то їден ішов через місто. Дивится: стоїт така панна, як мальована, в вікні — і грає на ґітару. Той прийшов просто неї і каже: „Ой, щоби-сь мене пустила, то би-м тобі 24 рази справився!“. Тая тоє почула. І висила дівчину і каже: „Іди і так скаже тому панови, що, як тоє зробит, що він казав, як ішов просто мене, то нихай приходит до мене в вечер“. Тая вибігла і каже єму, що „єжелі ви тоє — тоє сполнити, що-сьти казали, як-ісьти ішли коло нашого палацу, то просила пані до себи в вечер“. Той каже: „Ней буде напоготові, я сполню і прийду в вечер!“. Тая прийшла до неї і каже, що казав, що „я прийду, ней буде напоготові“. Та̀ — казала варити вечеру для него. Ось ту і той приходит і каже: „Добрий вєчур!“ — „Добрий вєчур“. Вона єго зараз взяла до свої станції і каже: „Сполниш тоє, що ти ми казав, як-ись ішов коло мої хати?“ Той каже: „Сполню, іно дайти мині особну станцію“. Дала вона єму особну станцію і каже: „Ну, як сполниш тоє, то маєш у мене за каждий раз по тисячі, а як ни сполниш, то відце живий ни вийдиш!“. І по вечері іди вона до єго станції і каже: „Ну, сполняй, як казав!“. І той зачинає, а вона собі крейдою пише, кілька разів він справився. Али він справився п'ять раз, а шестий вже ся дуже ізмучив, а більше ни може. І просится у неї на двір, каже: „Як я піду на земний воздух, то ся поправлю“. — „Ну, каже, то іди. Али ти ми ни втічеш, бо ду[же] високі мури!“. Він вийшов. Дивится: правда, що нима нікуди втічи. Али дивится: в другім домі, що ся припирає до того, світится світло. Він прийшов туда. Дивится: а там капуцин дивним-дивним способом товче воріхи, їст. Той дивится і думає собі: „Цей би мині поміг!“, і прийшов під вікно і каже: „Ей, ксєнже! ратуй!“ — „Що там? що?“ — „От, каже, я заклався із їдном дамою, що в тім-таки й дворку. Я казав, що справлюся 24 рази, — і тепер маю тілько шість, а решту ни можу. І вона казала, що, як я тоє зроблю, то дасть мині багато гроший, а як ни зроблю, то мині смерть зробит. І тепер ни маю куди втічи!“ — „Чикай, ни журися! дай мині свій шляфрок, а сам ту сиди!“. І взяв ксьон[д]з шляфрок єго, і пішов. Приходит до неї, а вона каже: „Щось, — каже, — ти блудиш! П'ять раз то то нехай, а шестий ни знати до
- ↑ Цей напис зроблено вгорі рукою самого Димінського. М. Л.
