тай перетяг — і тепер він держить ся на одній волосинцї.
Коли мальовниче, брудне місто Чобоксари зникло з очий, я знов взяв ся за патрет; але взяв ся млаво, без охоти, тільки тому — аби-б скінчити і скінчив, звістно, негарно.
Через отсю-о першу невдачу я з досади лїг спати тай проспав прегарний красовид села Ілиїнського. У вечері, коли „Князь Пожарський“ став на якор і все втихомирило ся, я взяв ся перепису вати „Собачій Пиръ“, аж ось прийшли А. С. з К. Н. і нї з сего, нї з того склав ся лїтературний вечер. Капітан наш витяг зпід спуду „Полярную Звѣзду“ р. 1824 і пречудесно прочитав частини з поеми „Наливайко“[1], а Сапожников частини з поеми „Войнаровський“, та потім покликав нас до себе вечеряти. Було о 12-ій годинї. За вечерою знайшли іменинницю Любов Григоровну Явленську: повітали її і раз, і вдруге, і втрейтє, а потім іменинників непритомних почали вітати і таки добре навітали ся.
Не вважаючи на учорашнї останнї вчинки — я прокинув ся рано. Немов нїчого й не було! взяв ся до свого журналу. Заким братія — в обіймах Морфея — переписувати му „Собачій Пиръ“, до нового підпитку.
18. Учора сьвяткували іменини бабусї любої Любови Григоровни Явленської, — а сегоднї сьвяткуємо день нарождення онука її любого — О. О. Сапожникова. Доки ще снїдання тільки загрожує, я по вчорашньому скористуюсь з спокійного ранку і перепишу ще одні вірші з портфелю капітана нашого приязного. (Переписані вірші „Русскому Народу“).
Спасибіг Івану Ничипоровичу Явленському снїдати не схотїв та поміг менї скінчити прегарну
- ↑ Се поеми Кіндрата Рилєєва, що був декабристом. По конфірмациї царя Миколи єго повісили в Петербурзї 13 липня р. 1826. Переклад.
