Сторінка:Кобзарь Тараса Шевченка. Частина трета (1895).pdf/143

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 133 —

Барон Торнау рекомендував менї про всяк-случай свого близького приятеля відомого подорожника Петра Єгоровича[1] Ковалевського, — тепер начальника Азиятського департаменту. Як запевняє барон, — цар любить Ковалевського, значить він і багацько де чого зможе.

9. Сегоднї вранцї приязний М. О. Брилкин достав менї давно бажане „Краткое историческое описаніе Нижняго Новгорода“, скомпоноване якимсь Н. Хранцовським. Алеж сегоднї на дворі доволї годинно, тим то я лишивши отсю інтересну (книжку) на вечер, пішов в Печерський монастир і прибіг до дому з окостенїлими руками. Поснїдав, нагрів ся і взяв ся за книжку. Книжка хороша і досить знаємить з істориєю краю і міста. Шкода, що Хранцовський занадто скромно розповідає про памятники будівництва і взагалї про памятники старовини. Але й за те — спасибіг! Печерський монастир, що сегоднї я змалював, збудовано за царя Федора Івановича р. 1597, замісць зруйнованого стародавного, заснованого архимандритою Діонїзиєм.

10. Сегоднї погода не сприяла моєму доброму бажанню, змалювати Архангельский собор в Кремлї. Я вдав ся з сеансом до М. О. Брилкина і намалював єго патрет.

11. А сегоднї — на половину з лихом — рушив змалювати Архангельский собор. Змерз до плачу́ і нїчогоб не зробив, колиб не попав ся на вічи єнорал Веймарн, командир учебного карабінєрного полку і вжеж пак головний господар в казармах, під котрими я розташував ся був малювати. Я розповів єму про своє лихо, а він приязно дозволив менї піти в казарми та примостити ся, біля якого вподобаю вікна. Я з подякою покористував ся з сего. Попрацювавши, пішов обідати до Н. К. Якобі. Замісць десерту, він почастував мене бро-

  1. Очевидна помилка в найменню; не Петро, а Єгор (Юрий) Петрович Ковалевський. Перекладн.