Сторінка:Леся Українка. Бояриня (1918).pdf/53

 

В катакомбах.

 

(Посвята шановному побратимові А. Кримському)

 

Катакомби коло Риму. В крипті, слабе освітленій олійними каганчиками і тонкими восковими свічками, зібралась громадка християн. Епіскоп кінчає проповідь слухачам і слухачкам, що стоять набожно, тихо і покірно.

 

Епіскоп.Прославмо-ж браття, Господа Христа,
Що посадив на небі поруч себе
Замученого брата Харіклея.

Хор.На небі слава Господу Христу,
Що визволяє від земних кайданів,
З гріховної темниці нас виводить
У царство світла вічного.

Діакон. Амінь.

Епіскоп.Наш брат був на землі рабом поганським,
Тепер він раб Господній, більш нічий,

Неофіт-раб.Господній раб? Хіба ж і там раби?
А ти ж казав: нема раба, ні пана
У царстві Божому!

Епіскоп. Се щира правда:
Всі рівні перед Богом

Неофіт-раб. І раби?

Епіскоп.Раби Господні, брате, не забудь.
Сказав Христос: ярмо моє солодке,
Тягар мій лехкій. Розумієш?