Неофіт-раб.Писля тажкої задуми Ні!…
Не можу. Не збагну я сього слова.
Християнка-рабиня(в раптовому нестямі пророкує)
Уже лежить при дереві сокира!…
„Я посічу його і вергну в пломінь“
Сказав Господь!… Прийди, прийди, прийди,
Ісусе, сине Божий! Похилилась
Твоя пшеница, — жде вона серпа…
Ох, доки-ж, Господи?… Рахиль ридає,
Нема її діток… (Безладна мова переходить
в несамовитий лемент, иньши жінки й собі починають голосити, де хто з чоловіків теж не витримує)
Епіскоп.(Владним, дужим голосом).
Геть, сатано!
Твоєї влади тут немає! (підходить до пророчиці,
що б'ється в корчах і кладе ій на голову руку).
Сестро.
Молитва й віра хай тебе рятують
Від навождення злого духа. (Жінка помалу
затихає під його поглядом і безсило схиляється на руки до товаришок, що піддержують її).
Християнка.
одна з тих,що піддержують пророчицію. Озивається несмілим голосом)
Отче.
Ії дитину вчора пан продав
Якомусь грекові з Коринта…
Епіскоп. Вмовкни.
Великий наш апостол заповідав:
„А жінка серед збору хай мовчить.“
(Пророчицю тим часомъ виводять. Мовчання.)
