лоту змішують з соляною (це зветься царською водкою) і тоді вона розьїдає навіть золото. Ти уже чув про де-які солі азотової кислоти, а саме: про селітру та ляпис. Селітра — то калієва або натрієва сіль, а ляпис — срібна сіль азотової кислоти.
Усі азотові состави дуже важні для життя рослини і животного. Нема ні одної рослини, нема нічого живого без азотових составів.
Степан. Які ж то там азотові состави?
Андрій. Таких составів багато. Крім азота, вони у собі містять ще углерод, кислород, водород і сірку. Ці состави держуться не цупко і легко розпадаються; а саме це й потрібне для життя. Для життя конче потрібна легка і постійна зміна веществ, які складають тіло живущого. От тут і стала у пригоді вдача азотових составів, а саме — нахил цих составів до зміни. Ці хисткі азотові состави звуться білковими веществами.
Степан. Мабуть з цих веществ составлено білок курячого яйця?
Андрій. Так, але крім цього білкові вещества є у мнясі, у мозкові, у сирі, у борошні і т. д. Дознано, що у розумнійщих пород животних, звичайно, буває більше мозку; ніби-то, виходить, азотові состави і надають животному розуму…
Степан. Виходе, що з азоту як раз тілько тоді й найменьше толку, коли він „чистий, ні з чим не злучений сягає за хмару“, „віє у блакіті“ і ще, як ти там його хвалив. А от у злуці, я бачу, він багато до чого здатний.