Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/41

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
18. Заставка з „Октоїху“. Львів 1630 року.

в книжки XVII стол. і прикрашають не сами т:льки видання Львівські. Знаємо їх і у виданнях Острозьких, наприклад, в Біблії 1581 року. Трапляються вони й раніш за Львівські в книжках Заблудівського друку, куди перейшли звичайно разом з Федоровим, де в Учительному Євангелії, надрукованому за допомогою Ходкевича в 1569 році, бачимо й ті заставки, й ті літери, що і в Московському Апостолі. Знаходимо їх і в Псалтирі з Часословцем Заблудівського друку 1569 року, бачимо і в Апостолі 1591 р. Виленського друку і т. д.

Я кажу — майже всі окраси Московського апостола повторено в Львівському і в инших виданнях.

Виключно рослинного походження елементи, що складають заставку, і в тому, і в другому випадкові виконали гарні майстри. Широкі листя аканту цілком готичних форм вільно скомпоновано з дуже витриманою декоративністю з площинним розумінням розміщення. Квітки, гранати, садовина — все це має певне своє місце й так природньо, так зручно скомпоновано, що приходиш до висновку, що компонував ці заставки дуже грамотний художник, а різав — майстер з великими технічними знаннями та вмілістю, майстер, що пройшов довголітню сталу школу.

Ні в якому раз не міг виконати ці малюнки з їх високими композиційними та технічними досягненнями хоча-б і найкраший майстер школи, що тільки-но починає свою діяльність. Рука досвідченого, однаково як і сміливого, майстра почувається у всіх заломах листів та гілок,

у штриховці і в накладці її і> головним чином, в декоративності композиції та виконанні рисунка.

45