Перейти до вмісту

Сторінка:Микола Макаренко. Орнаментація української книжки 16-17 століть (1926).djvu/60

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


зазначені ілюстрації були скомпоновані і виконані на замовлення самого видавця—Скорини, для його видань. Так, у четвертій книжці Царств (Біблія) на малюнкові, що підписаний так: „Навходносор царь Вавылонскый Добывает Ерусалима“ бачимо звичайний сюжет середньовічного герця з корогвами; на корогвах — герб самого видавця Скорини (сонце з місяцем з єднано). Той самий герб бачимо в книзі „Числ“ на ритині: „Людие Ізраилевьі ополкы своимы около храму бжия“.

37. Кінцівка з Острозької „Біблії“ 1581 р.

Отже тут ми на свої очі бачимо, як утворюються сами ці окраси, і маємо певну підставу говорити, що ці ілюстрації тут саме скомпоновані, а не прийшли сюди з иншого місця разом з запозиченим сюжетом, з його обробленням та технікою виконання. В історії окрас книжних це спостереження має немале значіння при тому надзвичайно прикрому становищі, в якому перебуває дослідник, вивчаючи заставки та кінцівки в друкованій книжці. Як виконувано ритини спеціально для видань Скорини, то так само виконували їх для своїх видань і инші друкарі Львівські, Київські, Чернігівські, не запозичивши їх звідкіль, здалека.


38. Кінцівка з „Орологіону“ 1726 р. Львів

В композиціях деяких наших заставок, в рисункові та навіть у так званому тушуванні бачимо ми ознаки (деталі, манеру), що

примушують згадати графічні твори славнозвісного рисувальника-майстра німця Barthel`я Beham`а, що працював у Нюренберзі, та по инших містах в першій половині XVI століття. Багато є спільного між його соко-

65