в ній джерело загальної кризи, що від літ трясе світом. Нова фаза сучасної війни, що виявилася в блискавичному розгромі низки демократичних держав (зокрема остої демократії — Франції) під ударами Німеччини — поставили демократію вже в катастрофальну ситуацію!
Наша доба визначається великими катаклізмами. Втративши попередні шляхи своїх прямувань, людство намагається віднайти нові в буревію боротьби, нових ідей і суспільних реформ. Іде переоцінка всіх тих цінностей, що донедавна були вічними й непорушними. Ці революційні процеси вдаряють у демократію — розхитуючи її основи.
Для зрозуміння кризи демократії, треба ближче розглянути ті умовини, з яких вона історично вийшла й серед яких розвивалася. Ми вже згадували, що її колискою була велика французька революція. Ця остання викликана була не лише дефектами устрою старої абсолютистичної монархії й помилками її політики, але насамперед орґанічними змінами структури тогочасного суспільства й господарських відносин. В ті часи вже оформилися нові суспільні верстви, що — набираючи все більшої політичної й господарської ваги в державі — не могли надалі годитися з існуванням перестарілого режиму, і з опануванням його родовою аристократією, що в той час уже втрачала своє колишнє значення конструктивного суспільного фактора. Ускладнення господарських відносин також вимагало ґрунтовних змін продукційних умовин, що вже не укладалися в старі форми.
Всі ці обставини, після низки революційних
