пивні, горілчані, винні, пляшки з лімонадом, квасом, содовою та різними мінеральними й штучними водами. У наших пляшках часто бувають величезних розмірів корки. В азіятсько-африканському закордоні мені таких корків бачити не довелось. На кожну пляшку йде вдесятеро менше корку, ніж у нас. У них пляшки затуляється бляшаною накривкою, з тоненьким шаром корку з-під споду. Така накривка дуже добре затуляє пляшку, і її легко відкривати за допомогою головки звичайного великого ключа од дверей. За такої операції ця накривка цілком зберігається, і її можна знову використати, тоді як наш корок просверлений трибушоном, викидають на смітник.
Коли б ми перейшли на систему таких накривок, то змогли б заощадити валюту й почати виробляти коркові шоломи, що їх, безумовно, потребують південні частини нашого Союзу[1].
Зробивши запас бананів та ананасових консервів, покоштувавши аденських кавунів
- ↑ Повернувшися з подорожі, автор уже застав такі самі корки в СРСР.
