Цю сторінку схвалено
III. КРАЇНА ПІДЗЕМНОГО ВОГНЮ СНІГОВИХ ГІР, ЛІСІВ ТА ВЕДМЕДІВ
„Ковш“. — Місто-село з минулим, воно й місто майбутнього. — Бюрократи, рибалки та мисливці. — „Полярная звезда“. — „Серые глазки“ — балики, пупки та юкола. — Тут сорокаградусної не вживають. — Для чого міліція? Краєзнавство. — Село запорізьке. Прощаємось із зайцем. — Залишаємо Петропавловськ. — Куховар Петрик із Бердичівщини. — Камчатське море.
У Петропавловську застали „Ставрополь“ та „Якут“. Вони стояли в „Ковші“, що про нього і його походження я вже згадував. „Якут“ віз для нас вугілля й зразу вийшов на північ. Ми мусили догнати його в заточині „Лаврентія“, де востаннє братимемо запас вугілля.
„Літке“ причалив до вугільного майданчику біля, так званої, сиґнальної гори. Подекуди круто здіймаються прошаровані ґнайсові
