знову близько берега. Рінтетегін лише похвалився вдачею, але дістати вбиту качку без човна він не міг, хоч вона й бовталась на хвилях зовсім близько. Я не мав жадної охоти лізти в холодну воду, щоб пливти за качкою, а Рінтетегін хоча б і мав таку охоту, не міг того зробити, бо не вмів плавати. Хоча місцеві чукчі й звуть себе „морськими людьми“, і серед них чимало Анкауге, Анкарультенів та інших Анків[1] і хоча майже пів життя провадять вони в морі, бо море дає їм найголовніший харч, одяг, житло, жоден із них ніколи не купається й уявлення не має, що людина, не користуючись човном, може триматися на воді. Коли якось на культбазі в кіно чукчі побачили, як люди плигають у воду й пливуть, вони довго про це згадували, не вірили тому й казали, що то людина-нерпа.
Зрозуміло, що чукчі не могли вивчитись плавати, коли в навколишній воді ще наприкінці липня плаває крига.
Я винен перед Рінтетегіном. Мені теж захотілося спробувати щастя в полюванні. Він
- ↑ Анка — море.
