костелови римскому на Червоно̂й Руси землѣ зъ осадами на власно̂сть и признававъ єму инши̂ земски̂ користи. По смерти Владислава Ягайла єго сынъ Владиславъ III. (1434–1444), выбраный королемъ Угорскимъ, спѣшивъ до тои сумѣжнои державы и бажавъ въ боротьбѣ съ Турками здобути собѣ славы. За нимъ спѣшить шляхта найбо̂льшь зъ Руси, та вертає зъ во̂йны съ Турками до краю, надѣлена земскими до́брами за свои воєнни̂ услуги. Коли молодый Владиславъ то зъ особистыхъ, то зъ окро̂мныхъ взглядо̂въ для новои державы поступавъ собѣ самово̂льно, то жь легко мусивъ повстати за́колотъ въ правныхъ во̂дносинахъ земскихъ. Владиславъ Варненьскій надаванємъ до̂бръ хоробрымъ людямъ за воєнни̂ заслуги робивъ записы на велики̂ тодѣ сумы и обтяжавъ надани̂ до́бра ажь до цѣлои ихъ выплаты (на wyderkaf — Wiederkauf). Такъ робивъ єго братъ и наступникъ Казимиръ Ягайловичь. Що бъ по̂дчась прускои во̂йны (1456) выплатити плату наємнымъ во̂йскамъ и удержати залоги въ прускихъ замкахъ, обтяживъ во̂нъ Яворо̂въ и инши̂ до́бра и надавъ ихъ ажь до выкупу (на wyderkaf) въ повне посѣданє сему Петрови зъ Шамотулъ. Ско̂лько жь то мусивъ понадавати до̂бръ Казимиръ Ягайловичь по̂дчасъ во̂йны зъ Матвѣємъ Корвіномъ, по̂дмаганый найбо̂льше рускою шляхтою, коли силкувався свого найстаршого сына Владислава удержати на ческому тронѣ! Ско̂лько жь то документо̂въ съ тыхъ часо̂въ покрытыхъ ще архивальнымъ порохомъ, — а ско̂лько то въ протягу тыхъ вѣко̂въ мусило загинути, усуваючися на все съ памяти нащадко̂въ!
Съ чисто економічно-державныхъ або такожь часто мѣсцевыхъ причинъ, що бъ по̂днести доходы скарбу, оживити ремесло и купецтво, або такожь довести поодиноки̂ оселѣ до лучшого стану, творили королѣ Польски̂ зъ сѣлъ мѣста, або осаджували давни̂ мѣста и мѣсточка „на свѣжому корѣни“, на свобо̂днѣйшому правѣ. При сѣй нагодѣ даровано новоосновано̂й оселѣ сумѣжни̂ поля и заросты.
За важни̂ заслуги призволювали королѣ Польски̂, або такожь князѣ Мазовецки̂ (коли ще до нихъ належала Земля Белзка) зъ особлившои ласки основувати нови̂ оселѣ, або перетворювати ихъ на мѣста. Такъ часто королѣ Польски̂ на Руси а князѣ Мазовецки̂ въ Землѣ Белзко̂й по батько̂вски и щедро обдаровували свободами та привилеями мѣста навѣщувани̂
