треба няти повнои вѣры, бо во̂нъ не суперечить обставинамъ, за якихъ Романъ почавъ князювати въ Галичѣ. Угорска партія складалася зъ Романовыхъ ворого̂въ и тягла руку за єго супротивника, короля Угорского; досягнувши своєи меты, ставши Галицкимъ княземъ, Романъ вважає за неминучу потребу знесилити, або й знищити сю партію. До того жь сувори̂ вчинки не могли не вплывати и на всѣхъ бояръ; повинни̂ були зробити ихъ бо̂льшь поко̂рливыми князю и выгнати зъ нихъ охоту заложити партіи на користь того, чи иншого князя. Скажемо ще, що подробицѣ оповѣдани̂ Кадлубкомъ приходяться до Романовои вдачи: лѣтопись ганьбить єго львомъ, крокодилемъ, туромъ и и. Останній вѣкъ Романо̂въ перейшовъ сварками зъ Рускими князями, особливо жь зъ тестемъ єго Рурикомъ, спершу Овруцкимъ а пото̂мъ Кієвскимъ княземъ. Не минавъ Романъ усобиць и Польскихъ князѣвъ и запомагавъ свому небожеви Лешкови и бравъ участь въ походахъ проти Литвы. Кадлубокъ и Стрыйковскій свѣдчать, що во̂нъ мучивъ Литовцѣвъ, запрягаючи ихъ въ ярма. Отъ и все, що можна зо̂брати по рускихъ, польскихъ и литовскихъ лѣтописяхъ про Романа: зверхня єго діяльно̂сть вызначена коротко, а внутрѣшня цѣлкомъ не вѣдома. Во̂дъ князя съ такою во̂двагою, яка була у Романа, съ такою твердою енергією и съ такими матеріяльными засобами, яки̂ були у него, можна бъ сподѣватися багато, але мы вѣдаємо то̂лько одну добру справу єго, злученє Волыни зъ Галичиною, знаємо про єго вплывъ на польски̂ справы и гадаємо зо̂ сло̂въ лѣтописи: „Романъ Угры и Ляхи побѣди“, що во̂нъ вплывавъ и на угорски̂ справы и що Галичина по̂сля тои лютости надъ боярами въ роцѣ 1199, користувалась внутрѣшнёю згодою, бо инакше не можна бъ було Романови такъ въ повнѣ вдатися до упорядкованя своихъ зносинъ съ чужими державами.
По̂сля смерти Романа, протягомъ 44 роко̂въ (до 1249) исторія Галичины показує щось хаотичне: претенденто̂въ зъявляється ще бо̂льше: Руски̂ князѣ, Поляки и Угры починають напосѣдати притьмомъ; колотнечѣ и ворохобня выникають все частѣйше, черезъ що князѣ безъ перервы перемѣняються оденъ за однммъ. Звязуючи отсю епоху зъ давнѣйшою исторією цѣлои Руси, помітимо тутъ похожо̂сть, що весь отсей безладъ въ Галичинѣ вкладується въ стари̂ рамы, се бъ то показує боротьбу
