Цю сторінку схвалено
що здавалося їй на хвилинку, що то її рідна мати й батько кличуть за нею:
— „Настуню! Настуню“!
А то ключ перелетних журавлів летів з Малої Азії понад Чорним Морем, на північ, в Рідний Край Настуні. Може й він пращав її...
Перед її очима став Рогатин і великі луги над ставищем, де часто спочивали журавлі.
— „Там певно все ще в руїні,“ подумала і сльози заперлилися в її очах. А чорна галера торговців живим товаром плила і плила на захід сонця — в невідому будучність.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cf/Nazaruk_Roksolana_Ornament6.jpg/90px-Nazaruk_Roksolana_Ornament6.jpg)