І КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК B X — XIII ст.
Коли територія Північної Буковини стала складовою частиною Давньоруської держави, її соціально-економічний і культурний розвиток значно прискорився. Основним заняттям населення, як і раніше, було землеробство. Одночасно розвивались скотарство та різні промисли (мисливство, рибальство, бортництво тощо).
Найвизначнішим показником соціально-економічного і культурного розвитку давньоруського населення є поява й розвиток міського життя. Рештки найдавнішого міста виявлені на правому березі р. Прут, на території сучасного с. Ревне Кіцманського району. Писемних згадок про нього не збереглося. Але вивчення соціально-топографічної структури Ревнянського поселення дає право вважати його рештками давньоруського міста X ст. Як і інші давньоруські міста, воно складалося з трьох основних частин: дитинця (рештки збереглися на високому мисі Городище), на укріпленій території якого зосереджувалась військово-феодальна знать; торгово-ремісничого посаду (рештки збереглися на мисі Царина), який також був укріплений і на території якого розкопані ремісничі майстерні, та неукріплених селищ (в урочищах Лищик, Рівняк, Мікулинка, Гевда і Царина).
Грунт для виникнення міста в цьому пункті був підготовлений насамперед ремісничим поселенням, яке функціонувало на мисі Царина у VIII—IX ст. В першій половині X ст. на мисі Городище збудували дерев'яно-земляну фортецю, центральне подвір'я якої (його розміри 300 x 160 м) було обведене оборонною смугою, складеною з трьох укріплених ліній. Тоді ж проведено реконструкцію укріплень поселення Царина. Обидва укріплені поселення (в урочищах Городище і Царина) разом з навколишніми селами становили єдине поселення — ранньофеодальне місто.
Отже, передумови для виникнення найдавнішого міста у Верхньому Попрутті почали формуватися на заключному етапі існування первіснообщинного ладу, а міське життя тут з'являється в X ст. В цей самий час сформувалися найдавніші міста й на інших землях Русі[1]. Це може бути свідченням майже однакового рівня соціально-економічного розвитку населення всієї Русі, включаючи і територію Північної Буковини.
Найвищого розвитку давньоруські міста набули в XII — першій половині XIII ст. Відомими містами цього часу на території Північної Буковини є давні Чернівці (їх рештками є Ленкі-
- ↑ Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Археологическое изучение древнерусского города. — КСИА, вып. 96. М., 1963, с. 15.
