Сторінка:П'єр Бомарше. Шалений день, або одружання Фігаро. «Західноєвропейська література» (1940).djvu/20

позивальниця? Шлюбу, коли не буде виплати. Одно й друге разом — це вже забагато.

Дубль-Мен. Тихше, панове!

Пристав (пискливо). Тихше!

Граф. Що нам говорить обвинувачений? Що він хоче зберегти волю своєї особи. Це йому дозволено.

Фігаро (з радістю). Я виграв.

Граф. Та коли текст говорить: «Яку суму я сплачу на першу вимогу або одружусь і т. д.», то суд присуджує відповідача сплатити позивальниці дві тисячі піастрів готівкою абож одружитися з нею сьогодні. (Встає.)

Фігаро (остовпілий). Я програв.

Антоніо (радісно). Препишний присуд!

Фігаро. Чим саме?

Антоніо. Тим, що ти мені більше не небіж. Щира дяка, ваша вельможність!

Пристав (пискливо). Розходьтесь, панове!

 

(Народ виходить.)

 

Антоніо. Піду ж розкажу все моїй небозі.

 

ЯВИ XVI—XX.

 

Фігаро, відмовившись від шлюбу з Марселіною, мотивує свою відмову тим, що не має згоди батьків, і оповідав про те, як у дитинстві його викрали розбійники. Марселіна, подивившись на знак на руці Фігаро, визнає його за свого сина. Бартоло мусить визнати себе батьком Фігаро й погодитись одружитися з Марселіною.

 

ДІЯ ЧЕТВЕРТА.

 

Під час весілля Сюзанна, як було умовлено в неї з графинею, передає графові записку, в якій запрошує його на побачення. Фігаро, побачивши записку в графа, довідується, що це записка від Сюзанни, і гадає, що наречена його обдурює.

 

ДІЯ П'ЯТА.

 

Група каштанів у парку. Два павільйони, кіоски або садові храми, з правої й з лівої сторони. В глибині прикрашений моріжок, спереду дернова лавка. На сцені темно.

 

ЯВИ І — II.

 

В лівий кіоск входить Фаншетта, яка чекає Керубіно. Фігаро, бажаючи викрити графа й Сюзанну, кличе Бартоло, Басіліо та інших і просить їх чекати поблизу, доки він не крикне їм.

 

ЯВА III.

 

Фігаро (сам, проходжається в темряві і говорить найпохмурішим тоном). Жінка! жінка! жінка! Створіння кволе й лукаве!.. Ні одна жива істота не може схибити свого інстинкту; чи в тебе тільки інстинкт до обдурювання?.. Після того, як вона уперто мені відмо-

158