Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/76

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Перегнув ся ярмо,
Полових по шкурі…
Їде школяр на сухе,
Мужик у баюрі.

 
——o——
 
44. Попович.

Наспівав ся попів син
За сьвята доволї,
Та по сьвятах і махнув
Учити ся в школї.

 А мужики й загули,
 Що добре співає;
 Ото староста колись
 Батюшки й питає:

„Куди піде ваш панич,
Як вийде у люди?”
— Куди? Звісно, у попи,
Попом собі буде!

 „Шкода його на попа! —
 Мужик промовляє:
 З нього добрий був би дяк,
 Бо то-то співає!”

 
——o——