Природно-заповідний фонд Київської області
скасував всі видані до того погодження, а також здійснив спроби надання земельних ділянок за рахунок існуючих територій ПЗФ. Відновити погодження сільради не вдалося навіть після скарг Держуправління до прокуратури та спеціального розслідування СБУ. Активні протести громадських організацій, пильна увага ЗМІ та навіть створення в селі власної громадської організації «Лісник» не принесли очікуваного результату. Кілька десятків гектарів діброви, передбаченої до включення у заказник «Чернечий ліс» вже зараз надані під забудову і забудовані приватними будинками. Боротьба за створення заказника «Чернечий ліс» стала першим випадком на Київщині, коли створення ПЗФ в області стало темою потужної публічної дискусії та громадської кампанії. У рамках цієї кампанії переважно силами ГО «Лісник» та НЕЦУ проведена низка прес-конференцій, залучені народні депутати, ініційоване розслідування на рівні МВС, широко залучені ЗМІ, знято документальний фільм про загрозу забудови «Чернечого лісу», а також проведені акції протесту, до яких долучилось багато інших організацій. Результатом кампанії стало балотування на пост голови сільради голови ГО «Лісник», проте за результатами виборів керівництво села лишилось незмінним.
Окрема частина кампанії по заповіданню «Чернечого лісу» стосується охорони, історичної та археологічної спадщини. Так, в межах кв. 61 Хотівського лісництва – найбільш старовікової і цінної ділянки перспективного заказника – розміщена база Північної експедиції Інституту археології Національної академії наук України, яка створена для охоронних розкопок у Київській і Чернігівській областях. Експедиція діє постійно протягом багатьох років та досліджує Ходосіївське городище і Рославське поселення періоду Київської Русі, також проводить студентські практики під керівництвом наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАНУ І. А. Готуна. Завдячуючи розголосу роботи експедиції, частим відвідуванням її відомими людьми та посадовцями, а також огородженню археологічної пам’ятки, вдається зберігати територію від вирубки. Також неподалік бази експедиції вдалось створити ботанічну пам’ятку природи «Ходосівський дуб».
З наведеного вище видно, яку важливу роль у розвитку мережі територій ПЗФ в Київській області відігравали відношення між владою, громадськими об’єднаннями та населенням. Яскравим прикладом цього є процес створення НПП «Подесіння», найбільшого
28
