В дійсности властиво ніякої федерації і не було. Була лиш заява правительства Гербеля, що Україна бажає бути окремою державою у федерації з Росією. Розуміється: з Росією небольшевицькою а з царською. А що царської Росії тоді не було та і не знати було, чи скоро і чи взагалі вона настане, так і не було з ким федеруватися.
На те і числив гетьман. Згаданою заявою — значить: словами! — гетьман бажав заспокоїти французів та дістати їх признання і поміч (а тимсамим і признання та поміч держав побідної Антанти). Опісля вже, закріпивши Україну та з'орґанізувавши сильну укр. армію, можна-би було і сеї „заяви” відпекатися. Гетьман знав, що на величезні російські простори треба-би хиба з міліон доброї армії, щоби дійти до Москви та звалити большевиків. Він знав, що ні Франція сеї армії не дасть ні Україна з рукава її не витрясе. Літа візьме таку армію сотворити. Гетьман отже з гори знав, що царат не скоро верне до Москви. Длятого він і знав, що „заява” правительства Гербеля се лиш пусті слова. Заки в Москві самі Росіяне звалили-би большевиків і привернули-би царя, Україна вже так закріпилабися як держава сама в собі, що ввесь світ мусівби її признати самостійною. Се був плян Гетьмана. Дальший розвиток подій у Москві та судьба „білих армій” Денікіна і Вранґеля показали, що гетьман вірно оцінював положення на Сході Европи. І сегодня ще не було-би з ким „федеруватися” та гетьманська Україна вже давно була-би признана „заборолом Европи проти большевиків” та самостійною.
Декому може дивним буде, длячого Французи наставали на „федерацію” та готові були признати Україну за державу, але у федерації з Росією? — Міжтим для всякого, хто розуміє міжнародне право, се ясне. Франція (та другі держави Антанти) були союзниками російського царства. Як союзники, звязані умовами з тим царством, вони не могли приложити руки до розбору його — бодай так довго, доки не стане ясним, що се царство пропало на все. З другого боку Франція (і взагалі Антанта) бачили, що якось треба признати Україну. І знайшли вихід з тої трудности.
В „Своді Законів Російської Імперії” чорне на білім стоїть „Указ” царя Алексія Михайловича Романова з 1654 року, що
