Людей убо́гихъ, а бага́тимъ
Судо́мъ лука́вимъ помага́ть?
Вдові убо́гій поможіте,
Не осудіте сироти́
И ви́ведіть изъ тісноти́
На во́лю ти́хихъ, заступіте
Одъ рукъ неси́тихъ. Не хотя́ть
Позна́ть, розби́ти тьму. . .
И всу́е Го́спода глаго́ли,
И всу́е трепе́тна земля́.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
И ви вмрете́ якъ и князь вашъ
И вашъ рабъ убо́гий.
Встань же, Бо́же, суди́ зе́млю
И суде́й лука́вихъ.
На всімъ світі Твоя́ пра́вда
И во́ля и сла́ва
XCIII.
Госпо́дь Богъ лихи́хъ кара́е,
Душа́ моя́ зна́е;
