графа, що зберігається в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові, № 933/II б I, стор. 1—5. Час написання новелі: весна 1897 р.
11. ВИВОДИЛИ З СЕЛА: Ця новеля друкувалася вперше в газеті „Праця“, Чернівці, 24 жовтня 1897, № 14, стор. 111—412, п. н. „Виводини з села“. В пізніших передруках автор змінив назву новелі на Виводили з села. Тут передруковується із збірки „Моє слово“, стор. 67—69. Дата написання новелі: весна-літо 1897 р.
12. СТРАТИВСЯ: Новеля є продовженням новелі „Виводили з села“. За сюжет її правило авторові самогубство його двоюрідного брата Луки, що трапилось у половині 90-их років минулого століття у Львові під час відбування ним військової служби. Вперше ця новеля появилася в чернівській „Праці“, 1897, №15—16, стор. 116—117, без підпису автора. Передруковуємо за текстом збірки „Моє слово“, стор. 73—76. Новеля написана, імовірно, в 1897 р.
13. У КОРЧМІ: Ця новеля друкувалася вперше в „Праці“, 1897, № 15—16, стор. 117—119, під криптонімом С. Передруковується із збірки „Моє слово“, стор. 55—58. Новеля написана, імовірно, в 1897 р.
14. САМА-САМІСЬКА: Прототипом цього нарису можна вважати поезію в прозі „Під горою коло ліса“. Вперше друкувався він у „Праці“, 1897 р., № 15—16, стор. 124—125, під криптонімом С.; передруковуємо із збірки „Моє слово“, стор. 133—135. Час написання нарису: літо-осінь 1897 р.
15. ЛИСТ: Сюжет новелі це правдива подія, що трапилася в квітні або травні 1897 в Пістині біля Косова. Селянин Федір Котюк, відомий на Покутті і Підгір'ю аґітатор української радикальної партії, приятель Стефаника, вбив свою жінку за те, що вона за намовою посіпак косівського старости не дозволяла йому вести виборчої аґітації. Саме тому Стефаник присвятив цю новелю „політичним арештантам-мужикам“. Вперше вона появилася в чернівській „Праці“, 1897, № 17, стор. 130—132, під криптонімом С. Передру-
