Перейти до вмісту

посіпака

Матеріал з Вікіджерел
посіпака

Посіпа́ка, ки, м. = Сіпака. ЕЗ. V. 32.

Сіпа́ка, ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. I. 89.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924