г. Киев), де читач знайде детально й історію утворення Станції й опис інвентаря й т. инше. Ми обмежимося тут тільки вказівкою на її праці, що їх було надруковано в „Трудах Днепровской Биологической Станции В 1914 Г. И 1915 Г.“.
Зміст першого випуску: (1914 р.) Ю. М. Вагнер. „Днепровская Биологическая Станция; отчет о деятельности Днепровской Биологической Станции за 1912 г.“; Э. Шарлеман. Очерк Труханова (Алексеевского) острова; В. Добровлянский. Список пресноводных простейших г. Киева; Д. Белинг. Очерки по ихтиофауне р. Днепра. Ихтиофауна Днепровского бассейна под Киевом; Родзянко В. Днепровские стрекозы. (Libellulina Вогуsthenia). Бенинг А. Список Euphyllopoda, Amphipodа и Isopoda, собранных Днепровской Биолог. Станцией за лето 1912 г. Сварчевский Б. Список Spongillidae et Bryozoа, собранных летом 1912 г. Daday. Е. V. Список Оstracodа, собранных летом 1912 г. Щеголев Г. К познанию фауны пиявок р. Днепра. Казановский В. И. и Смирнов С. Материалы к флоре водорослей окрестностей Киева: род Spirogyra.
Зміст 2 випуску: Латин II. И. Карта верхней половины Алексеевского (Труханова) острова; Воронков Н. В. Коловратки Днепра и старицТруханова острова, Бенинг А. Л. Об амфиподах окрестностей г. Киева; Гольдфельд Н. М. К. фауне гидракарин Киевской губернии; Пятаков М. Л. К развитию Еulais infundibulifera. Белинг Д. Е. 1. Очерки по ихтиофауне р. Днепра. 2. К ихтиофауне Днепровского бассейна под Киевом.
По тому, як у 1915 році надруковано другого випуска „Трудов Станции“, її робота продовжувалася ще деякий час, але швидко почала занепадати.
1915 р. треба вважати за поворотний пункт у розвитку діяльности Станції; починаючи з цього року становище Станції погіршало й привело її протягом декількох років до катастрофічного стану, що сливе зупинив усяку роботу. Причин такої сумної долі молодої Станції, що так успішно почала розвивати свою діяльність в роки 1912 — 1915 р., було декілька.
По-перпе, на роботі Станції відбилась евакуація Київського Університету до м. Саратова, що відбулася в 1915 р., в зв'язку з військовими подіями. Разом з Університетом до Саратова виїхало декілька осіб, що брали активну участь у роботах Станції, і це залишило Станцію без її робочого активу.
За рік Університет повернувсь до Київа, а разом з ним повернулося й декілька співробітників Станції, але в цей час з'явились инші перешкоди, що не дали змоги Станції поновити свою діяльність: загальна нервова обстанова підо впливом війни та політичних подій, що наближалися, далі матеріяльний стан увесь час гіршав.
В роки війни вище м. Київа, через Дніпро почали будувати міст для залізниці, в 2 — 3 сотнях кроків од будинку Станції (вверх по річці). Щоб збудувати міст, навкруги будинку Станції було споруджено бараки
