треба писати ьо (а не йо): льох, льон, сьогодні, всього, сьомий.
- Винятки: а) вйо-вйо, розйойкатися, зйоржитися, соловйовий; б) чужі назви: Воробйов, Соловйов (але Ліньов, Кореньов); Кошельов); в) чужі слова: курйоз, серйозний (або куріоз, серіозний ) і т. ин.
4. Між губними звуками: б, п, в, м і йотованими голосними: я, ї, є, ю ставимо протинку (апостроф) ’ (а не ь): б’ю, б’є, б’ється, баб’ячий, безхліб’я, голуб’ята, п’ять, п’ятниця, п’ята, реп’яхи, пуп’янок, пов’язати, в’язи, в’ялий, в’юн, безголов’я, в’ється, в’язнути, м’який, тім’я, вим’я, плім’я, м’ясо, ім’я, м’яло, м’ясниці, рум’яний, на тім’ї, на безриб’ї .
Без апострофа пишуться: святий, свято, різдвяний, морквяний, цвях, звязок, розвязувати, звязувати, і такі чужі слова, як: бюджет, бюст, бюро, бюрократ, Вюртемберґ, Бельвю, Мюллер, Мюльбах, де-Мюсе, Мюрже і инші чужі ймення, де безапострофною буквою ю передається німецьке ü та француське u.
У де-яких словах ставимо апострофа перед йотованою голосною і після р: пір’я, бур’ян, подвір’я (де чути инакшу вимову, ніж у рябий, рясний) і в чужих словах, таких як: кур’єр, кар’єра, ар’єргард.
