Проти вас — це може месть… за байдужність; може поборювання пристрасти, що огортала мене на ваш вид. А инші справи — це була моя втіха, коли знялася найбільша буря між партіями. Учительство за мене стояло високо і широкі круги інтересувалися ним. Про мої фейлетони і сатири говорять ширші круги…
— Прошу відповіди на моє прохання передане вам учорашньою вашою опікункою.
— Дивує мене, що ви — смілий і славний переможець жіночих сердець — оце питаєте мене так по давньому звичаю — через сваху. Де є взаємність, там не треба свахи. Ви без питання могли догадатися, яка моя відповідь. Я через пів року не грала ролі; я така, як є: про подружжа зовсім не думаю. Вільна, незамужня; — відчуваю біль через суперечність ідеалу і буденнього життя. Все, що мене окружає, здається мені, пусте, марне. Що ж було б зі мною, якби я приняла обовязки жінки. Хочу бути вільна. Шукаю иншої ціли…
— Якої?
— Я не привикла перед ніким сповідатися. Про себе з ніким не говорю… Шукаю ціли… Якої? А вжеж світляної ціли… рубця — крайчика веселки досягаю… І знання дуже — дуже принаджує мене, чиста наука і мистецтво, і моя праця в школі мені мила. — — Розгорюється в мені почування мов ватра велика, почування, що обіймає не одиницю, але все, що велике, гарне…
