А писаного не читав.
„Там навіть вмішаний сам цїсар!”
Комісар з острахом шептав.
„Я снаю фсе! Оптумав сам.
Ось сей кавальок нате вам!
Перепишіть, а поспішіть!
Плєніпотенти є у вас?
І ще сю ніч то Львова шлїть!”
І невеличкий папірець
Подав дякови, пояснив,
Що було треба й як списати,
Куди плєнїпотентів слати,
І ще раз псикнувши в кінець
Він почастунок відклонив
І попрощавсь і вийшов з хати.
Не треба довго вам казати:
Звинули ся ми на борзї,
Розбігли ся помежи хати.
Ще нічю наші депутати
Поїхали, немов махати
Так скоро мусїли, щоб стати
У понедїлок на торзї.
Та хоч як обережно ми
Сю депутацію післали,
Про те між нашими людьми
Знайшов ся хтось, що до двора
Донїс про се. Ми не бували
