Чи бач, хлопята! Дармо каші
Не їли! Бач його старого,
Як вивчив!” В радісну, нестрійну
Громаду коло церкви збились
Батьки і стали міркувать,
Як пан-отцю віддякувать
За те. Та поки ще рішились,
Вже з двораків один спішив
У двір, щоб пану все сказати.
Пан сам до церкви не ходив,
Щоб враз із бидлом не стояти.
Скінчилась служба посвятили
Паски, аж ось з двора біжить
Післанець до попа: „В тій хвили
Пан хоче з вами говорить”.
Іде наш піп. В громадї тихо
Зробилось, посумнїли щось,
Почули, що якесь тут лихо
Над ними без вини стряслось.
Гуртом хотїли провожати
Попа, та він їх задержав:
„Не треба пана дратувати” —
Перехрестивши ся сказав.
Пішов. З свяченим і з пасками
Громада коло церкви жде, —
Аж ось по хвилї він іде.
„Христос воскрес! Та Бог із вами!
