„Про право тут балакать всує,
Бо не твого ума се дїло,
Ти бачив, попе, інвентар?
А там стоїть, що піп тримає
Ґрунт між громадою з двох пар.
От з того виводжу я сміло,
Що ґрунт сей хлопський, рустікальний,
І з нього панщини звичайний
Дла мене вимір випада”.
„Воно б то так, лиш те біда,
Що в інвентарі ж додаєть ся:
„Від панщини й данин свобідний”.
„Свобідний тілько той, хто гідний!
А в тім, коли тобі здаєть ся,
Що кривда сталась над тобою,
Жалїй ся в суд, а я постою
За своїм правом. А в сей час
Я ще тут пан, і мій наказ
Сповняйте! Годї тут молоти!
Ану, до лїса, до роботи!
А живо, не жалїйте рук, —
В противнім разї вам гайдук
Нагайкою додасть охоти.
Ну, гейже! Поспішайте враз!
Я швидко вийду сам до вас!”
