бували у себе давати принять; ми купували товари по знижених цїнах і останки. Мої сестри шили свої сукнї самі і довго торгували ся за цїну материї, якої метер стояв около 12 кр. У нас на обід давали звичайно зупу і мясо з всякими можливими сосами. Се мала бути їда здорова і поживна, але я волїв би иньшу. А вже як я згубив ґузик, або прийшов з дїрою на колїнах! Мав же ся я, мав!
Одначе, що недїлї відбували ми урочистий прохід по надбережній греблї. Мій батько в чорнїм сурдутї, цилїндрі і рукавичках подавав рамя матери, що навішала на себе платя мов трипарусний корабель. Сестри, що все найскорше причепурились, чекали на знак до виходу. Але в останнїй хвилї все находила ся якась доси незамічена пляма на одїню голови родини і треба було радити собі на борзї миткою напущеною бензиною.
Батько чекав з цилїндром на голові і в камізолї кінця операциї, яку виконувала мати беручи свою льорнету в одну руку і скинувши обережно рукавички.
Відтак починав ся урочистий похід. Сестри йшли за підруки на передї. Вони вже були на відданю, і для того треба їх було показати сьвітови. Я держав ся лївого боку матери, а батько йшов коло неї з правого. Досї ще докладно уявляю собі той бундючний вигляд, якого старали ся собі надати мої бідні родичі при тих недїльних прогульках, їх суворі черти лиця, їх маєстатичний хід. Ішли випрямившись, мов попроковтували палицї, витягаючи ноги як струни, немов би то від їх постави Бог-зна що залежало!
