Сторінка:Ґю де Мопасан. Дика панї і иньші оповіданя (1899).pdf/62

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 48 —

Але що нїхто не хотїв вже їсти устриць, він зник. Мабуть пішов до брудної нори коло керми, де мав своє мешканє.

Ми вернули до Гавру иньшим судном і його не бачили. Через цїлу дорогу мати сидїла як на шпильках.

Від сеї хвилї нїколи не доводилось менї бачити брата мого батька.

Бачиш, се причина, із-за чого я часом прошакови й пятку кину.