Кобзарь (1876)/Том 1/І широкую долину
| ◀ На Вкраїну | Кобзарь. Том 1 І широкую долину |
Як-би зострілися ми знову ▶ |
|
|
І широкую долину,
І високую могилу,
І вечірнюю годину,
І що снилось-говорилось —
Не забуду я.
Та що з того?… не побрались: —
Розійшлися, мов не знались… [1]
А тим часом дорогиї
Літа наші молодиї [2]
Марне пронеслись.
Помарніли ми обоє,
Я — вневолі, ти — вдовою,
Не живем, а тільки ходим
Та згадуєм тиї годи,
Як жили колись.
——————