Анотований "Улісс"/Стор 013
Зовнішній вигляд
◀ Стор 012 | Анотований "Улісс" , перекладено користувачами Вікіджерел Стор 013 |
Стор 014 ▶ |
|
- Він простягнув кожному з співтрапезників по товстій скибці хліба, наштрикнувши її
на ніж.
- — Це ж фольклор, сказав він дуже серйозно, це для вашої книги, Хейнс. П'ять рядків
тексту і десять сторінок коментарів відносно фольклору і рибоподібних божеств Дандрама.
Надруковано богинями долі в рік великого буревію.
- Він повернувся до Стівена і запитав його з надзвичайним зацікавленням, піднявши
брови:
- — Чи не можете мені нагадати, колего, де йде мова про посудину для чаю і води матусі Гроган,
в Мабіногіоні чи в Упанішадах?
- — Не певен, солідно відповів Стівен.
- — Справді? продовжував Бик Малліган тим же тоном. Ваші резони,
будьте люб’язні.
- — Мені здається, сказав Стівен, не припиняючи їсти, цього не знайти ні Мабіногіоні, ні поза ним.
Матінка Гроган, цілком ймовірно, родичка Мері Енн.
- Бик Малліган розтанув від задоволення.
- — Чарівно! промовив він манірним і солоденьким голосом, показуючи білі зуби
і мружачись люб'язно. Ви гадаєте вона була? Достоту чарівно.
- Потім, раптом вдавано спохмурнівши, він хрипко,
скрипуче заревів, завзято нарізуючи нові скибки:
- А Мері Енн стареньку
- Вона кляне тихенько,
- Але, поділ задерши...
- В дверях, заступаючи світло, з’явилась фігура.
- — Молоко, сер.
- — Заходьте, пані, сказав Малліган. Кінч, дай-но глечик.
- Старенька ввійшла і зупинилась біля ліктя Стівена.
- — Чудовий ранок, сер, сказала вона. Слава Богу.
- — Кому-кому? запитав Малліган, глянувши на неї. А так, звичайно.
- Стівен, простягши руку назад, дістав із шафки глечик для молока.
- — Наші остров’яни, зауважив Малліган Хейнсу мимохідь, нерідко нагадують
збирача крайньої плоті.
- — Скільки, сер? запитала старенька.
- — Кварту, відповів Стівен.
- Він дивився, як вона наливає в мірку, а звідти в глечик, густе біле