Анотований "Улісс"/Стор 023
Зовнішній вигляд
◀ Стор 022 | Анотований "Улісс" , перекладено користувачами Вікіджерел Стор 023 |
Стор 024 ▶ |
|
- Його товсте тіло пірнуло у воду.
- — Ще побачимось, сказав Хейнс, обернувшись до Стівена, який пішов угору
стежкою, і посміхаючись з неприборканості ірландців.
- Бичачих рогів, кінських копит і посмішки сакса.
- — В “Кораблі”, крикнув Бик Малліган. О пів на першу.
- — Добре, відказав Стівен.
- Він ішов по стежині, яка звивалась вгору.
- Liliata rutilantium.
- Turnia circumdet.
- Iubilantium te virginum
- Сивий німб священика в ніші скелі, куди він скромно усамітнився для одягання. Я не буду
сьогодні ночувати тут. Додому йти теж не можу.
- Голос, мелодійний і протяжний, долинув до нього з моря. На повороті
стежки він помахав рукою. Голос покликав знову. Лискуча бура голова, тюленяча, далеко
у воді, кругла.
- Загарбник.