Анотований "Улісс"/Стор 029

by Джеймс Джойс

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Стор 028

Анотований "Улісс" Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел Стор 029

Стор 030 ▶

Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.

Вікідані

наших сердець: таємниці, які втомилися тиранствувати: тирани, які воліють бути поваленими.

Приклад вирішено.

— Бачиш, наскільки просто, - сказав Стівен, встаючи.

— Так, сер. Дякую, - відповів Сарджент .

Він просушив сторінку тонким промокальним папером і відніс зошит

до своєї парти.

— Краще бери свою ключку і йди до інших, сказав Стівен,

прямуючи до дверей слідом за хлопчачою незграбною фігуркою.

— Слухаю, сер.

В коридорі було чутно його ім’я, його кликали з поля:

— Сарджент!

— Біжи, поквапив Стівен. Містер Дізі гукає тебе.

Стоячи на ґанку, він спостерігав як вайло поспішає на поле

битви, де сварилися крикливі голоси. Вони були поділені на дві команди і містер Дізі
повертався переступаючи через пучки трави ногами в гетрах. Ледве він дістався
до будівлі школи, як голоси, що знову засперечалися покликали його назад. Він обернув до них сердиті
сиві вуса.

— Що ще сталося? вигукнув він декілька разів, не слухаючи відповіді.

— Кокрейн і Холлідей в одній команді, сер, крикнув йому Стівен.

— Ви не зачекаєте хвилинку у моєму кабінеті, попросив містер Дізі, поки я відновлю

тут порядок.

Він знервовано покрокував назад по полю, суворо покрикуючи своїм старечим

голосом:

—В чому справа? Що там ще?

Їх пронизливі голоси горланили навколо нього зі всіх сторін; їх численні фігурки затисли

його в кільце, а сліпуче сонце вибілювало мед його погано пофарбованої голови.

Застояне прокурене повітря висіло в кабінеті разом з запахом тьмяно-коричневих обшарпаних

крісел. Як в перший день, коли він розраховувався зі мною отут. Як було на
початку, так є і нині. На серванті підносик з монетами Стюарта, жалюгідний скарб
ірландських боліт: і прісно. І сховані в футлярі для ложок, на вицвілому пурпуровому плюші,
дванадцять апостолів, які проповідували всім язичникам: і по віки віків.

Квапливі кроки по кам'яному ґанку і у коридорі. Надимаючи свої

рідкі вуса, містер Дізі зупинився біля столу.

— Спочатку наші невеличкі фінансові розрахунки, сказав він.

Він витягнув з кишені сюртука перетягнутий шкіряною стрічкою гаманець. З

ляскотом відкривши його, вийняв дві банкноти, одну зі склеєних половинок, і положив
обережно на стіл.

Анотації

on the table strapping and (останні слова сторінки, то друкарська помилка) Слід читати:

on the table.