Анотований "Улісс"/Стор 032

by Джеймс Джойс

	СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
	Як допомогти й отримати допомогу під час війни

◀ Стор 031

Анотований "Улісс" Джеймс Джойс, перекладено користувачами Вікіджерел Стор 032

Стор 033 ▶

Примітки перекладача(ів) подаються в Обговореннях сторінок. В перекладі переважно збережена пунктуація Джойса.

Вікідані

Неотесаний сквайр в сідлі в сяючих ботфортах. Погідний день, сер Джон. Погідний
день, ваша честь... День... День... Два ботфорти, баламкаючи, трясуться до Дубліна.
Лал де рал де ра, лал де рал де редді.

— Це нагадало мені ось що, сказав містер Дізі. Ви можете зробити мені послугу, містере

Дедал, через ваших літературних знайомців: Я тут маю листа в газету.
Присядьте на хвилинку, я зараз додрукую закінчення.

Він підійшов до столу біля вікна, підсунув двічі свій стілець і перечитав

декілька слів з листа на барабані його друкарської машинки.

— Сідайте, будь-ласка. Прошу вибачення, кинув він через плече, приписи

здорового глузду. Одну хвилинку.

Вдивляючись з-під кошлатих брів у рукопис біля свого ліктя

і бурмочучи, почав стукати по тугим кнопках клавіатури, повільно, іноді
віддмухуючись, коли доводилось підкручувати валик, щоб стерти помилку.

Стівен безшумно всівся в присутності царствуючої особи. Порозвішувані

на стінах в рамках зображення щезлих в небутті коней, що шанобливо застигли, піднявши догори
сумирні голови: Відсіч лорда Гастінгса, Відстріл герцога Вестмінстерського,
Цейлон герцога Бофора, який взяв приз Парижу 1866 року. Легкі як ельфи вершники сидять на конях, пильно очікуючи
сигналу. Він стежив за їхніми перегонами, поставивши на королівські кольори, і вигукував одночасно з
вигуками щезлих в небутті натовпів.

— І крапка, наказав клавішам містер Дізі. Однак негайне вирішення цього

важливого питання…

Куди Кренлі мене привів, щоб враз розбагатіти, виловлювання його фаворитів серед

заляпаних грязюкою вуздечок, поміж вигуків букмекерів з їхніх місць і смороду
харчевні, по чавкаючому місиву. Один до одного на Чесного Заколотника, десять до одного
на решту. Повз гравців в кості, повз наперсточників ми поспішали слідом за копитами, змагальними кепі
і блузами, і повз м'ясистолицьої дамочки м'ясника, що спрагло всмокталась в апельсин.

З хлопчачого ігрового майданчика долинули пронизливі крики і сюрчання свистка.

Знову гол. Я серед них, серед їхніх тіл, що б'ються в сутичці,

лицарському турнірі життя. Ви маєте на увазі того маминого синочка з ікс-подібними ніжками, якого здається
трохи нудить? Турніри. Час вражає розчаруваннями, удар за ударом. Турніри,
грязюка і гул битв, застигла передсмертна блювотина вбитих, зойк наконечників
списів, на які нанизані закривавлені людські нутрощі.

— По всьому, проголосив підіймаючись містер Дізі.

Він підійшов до столу, зчіплюючи свої надруковані аркуші. Стівен встав.

— Я виклав суть справи в двох словах, сказав містер Дізі. Це стосовно епідемії

ящура. Перегляньте швиденько. Тут не може бути жодних сумнівів з цього приводу.