антабка

антабка

Анта́бка, ки, ж. 1) Ум. отъ Антаба. Вх. Зн. I. См. еще шкафа. МУЕ. I. 72. 2) Желѣзная скоба для скрѣпы. Звенигород. у.

Анта́ба, би, ж. Рукоять, рукоятка, руч

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Анта́бка, ки, одна изъ частей дверного прибора. Волын. губ.

Словник української мови / склав проф. Д. І. Яворницький. Катеринослав: «Слово», 1920

Анта́бка, ки, ж. 1) Ум. от Анта́ба. Вх. Зн. I. См. еще Шкафа́. МУЕ. I. 72. 2) Железная скоба для скрепы. Звенигород. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Анта́бка, ки, ж. 1) Ум. от Антаба. Вх. Зн. I. См. еще Шкафа́. МУЕ. I. 72. 2) Железная скоба для скрепы. Звенигород. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937