Словарь української мови (1924)/шкафа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкафа
Берлін: Українське слово, 1924

Шкафа́, фи́, шкахва́, ви́, ж. = Скахва. Части: деревянная ручка — коло́дка, ножъ — шкафа́, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. I. 253. Ву́шка наз. въ Галиціи также анта́бками. МУЕ. I. 72.