Антологія римської поезії/Катулл/Аврелій і Фурій — Катуллові друзі

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антологія римської поезії
Катулл, переклад — Микола Зеров
11. «Аврелій і Фурій — Катуллові друзі…»

 КАТУЛЛ, 11.

 

АВРЕЛІЙ і Фурій — Катуллові друзі: 
Куди-б не пішов він, ви тими-ж стежками —
На море Індійське, що рве і бурхає
 В бою з берегами —

До саків далеких — до ніжних арабів —
Між парти, стрільців племено гострозоре —
В Єгипет пекучий, де Нілові гірла
 Замулили море…

Поглянули-б з ним ви й за гори Альпійські —
В долини, де Цезарь прославивсь великий,
На Рейн пограничний і острів Британський
 Далекий і дикий.

І все, що-б там Доля мені не послала,
Зо мною ви радо усе б поділили!…
Тож прошу моїй передати коханій
 Це слово немиле:

Дай боже їй жити й повік процвітати
І триста коханців водити з собою,
І серце їх бідне лукавою тільки
 В'ялити жагою.

Моєї-ж любови вона не діждеться:
Кохання Катуллове вмерло, — упало,
Як квіт польовий, коли пройде по ньому
 Залізнеє рало.

——————

Аврелій і Фурій — Катуллові друзі. Іронія Аврелій і Фурій — знайомі Катулла; являються до нього з реторичними запевненнями своєі приязні і дипломатичними якимись дорученнями від бувшоі коханоі Катулловоі — Клодіі (Лесбіі). Можливо, мають на оці помирити іі з поетом.

На море Індійське і т. д. Непрошені друзі запевняють, що готові піти за Катуллом на край світа. — Саки, араби, парти (парфяне) — народи, суміжні з найдальшими східними провінціями Римськоі держави. Араби ніжні — molles — звичайний іх епітет у римських поетів: з Аравіі привозились пахучі масла й смоли.

В долини, де Цезарь… Поезія написана коло 54 р. перед Хр., коли римське суспільство з великим інтересом стежило за експедиціями Цезаря за Рейн і в невідому Британію.