Антологія римської поезії/Катулл/Знову весна, оживає земля
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| ◀ Катулл, 27. Хлопчиську-слуго! давнього Фалерну | Антологія римської поезії пер.: Микола Зеров 46. «Знову весна, оживає земля…» |
Вергілій. Еклога I ▶ |
|
|
КАТУЛЛ, 46.
ЗНОВУ весна, оживає земля.
Бурь одгреміла пора буркотлива,
З заходу легіт повіяв пестливий…
Де ви, багатої Фригії ниви?
Де ти, Никеї родюча рілля?…
В Азію, славну містами, мчимо.
Серце забилося, прагне дороги,
Радо ступають, тугішають ноги…
Друзі, прощайте! братерським гуртком
З дому забились ми в даль незнайому, —
Нарізно шлях свій верстаєм до-дому.
——————
Фригіі ниви. Вірш цей написано Катуллом під час його пробування в Малій Азіі. Фригія, Азія — малоазійські провінціі; Никея — головне місто одноі з тих провінцій — Бітиніі.
Украінський переклад п'єси — Т. Франко. З чужоі левади, Льв. 1913.