Антологія римської поезії/Марціял/Про Прима Антонів. Епіграми X, 23
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| ←Марціял. Епіграми IX, 81. Авлові | Антологія римської поезії , переклад — Микола Зеров Епіграми X, 23. Про Прима Антонів |
Примітки→ |
|
|
МАРЦІЯЛ.
Епіграми X, 23.
ПРИМ Антоній пройшов без турботи свій шлях многоденний —
Сімдесят років прожив, восьмий десяток почав.
В роках минулих, у днях пережитих він думою тоне,
І — недалека уже! — Лета йому не страшна;
Тоне в минулому він і пропащого дня не знаходить,
Прикрих не знає годин… все б він хотів пригадать.
Праведна, чиста душа істнування поширює грані:
Втіху з минулого п'є — вдвоє живе на землі.