бартка
бартка
|
|
Ба́ртка, ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обу́х и плас съ ві́стрям. Шух. I. 289.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ба́ртка, ки, ж. Верхняя часть топірця, имеющая форму топора. Части ее: обу́х и плас с ві́стрям. Шух. I. 289.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Ба́ртка, ки, ж. Верхняя часть топірця́, имеющая форму топора. Части ее: обу́х и плас с ві́стрям. Шух. I. 289.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28