Борислав сміється (1922)/XXII
| ◀ XXI | Борислав сміється XXII |
XXIII ▶ |
|
Двацять гуртів робітників зібраних побратимами, мов вовки з кошари розходяться по всіх кінцях Борислава.
О дванацятій мають узятися до праці. В огні мають станути усі шиби, всі маґазини. Бенедьо має підпалити фабрику церезіни, а його помічники цистерни і маґазини. Міський годинник бє північ. В Бенедьови борються два почування: одно каже нищити ворога, друге каже здобувати долю на иншій дорозі. Під фабрикою помічає, що загубив кресало. Біжить до хати і коли хоче вийти, бачить цілу долину засіяну вогнями. Могутні стовпи пожежі ростуть на очах наче великани в казці. Вихор кидає вогнем і роздуває його ще гірше. Вогнів чим раз більше. Великани ростуть і зливаються в одно море. Величезні язики хитаються на всі боки. Рев вихру скріпляє горіння вогню. Се сміється Борислав. Але то що? Фабрика починає горіти! Бенедьо біжить туди і бачить, що крізь вибите вікно вилазить Ґотліб. Рівночасно появляються з одного боку Герман, Лєон, Фанні і Рифка, з другого робітники, що саме підпалили цистерни і маґазини. Ясне полумя освічує цілу ґрупу. В руках Бенедя кресало і губка. Руки і лице Ґотліба чорні від саджі, волося і одіж обсмалені. Брати Басараби тягнуть за собою Мортка, якого найшли в його помешканню. Стасюра приносить скринку „робітницьку касу“, якою Жиди нагородили працю Мортка. Розлютована товпа кидає Мортка в огонь, а Андрусь вириває з рук Стасюри касу і кидає її також до нутра фабрики: не грішми здобудеться долю! Бенедьо з трудом спасає Лєона та Германа. Божевілля Рифки робить сильне вражіння на робітників: вони випускають Жидів ціло.