Брати Моуглі/Ловецька пісня вовчої родини

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брати Моуглі
Редьярд Кіплінг, переклад — Юрій Тищенко
Ловецька пісня вовчої родини
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Ловецька пісня вовчої родини.

Коли зоря поволі погасає
І крик кози почується здаля,
І сарна в ліс, в зелений ліс тікає.
Коли ніщо не біга, не ґуля — 
Тоді я йду і чутким вухом
Біжу, лечу за кожним згуком.

Коли зоря поволі погасає,
І крик кози почується здаля,
Іду назад... Там зграя вже чекає.
І всіх веду на здобич я.
Несемся ми крилатою стрілою,
Все нам скоряється без бою.

Коли зоря поволі погасає,
Наш голос чується здаля,
Наш легкий біг сліду не залишає,
І ніч для нас ясніше дня.
А голос наш?! О, хто його змалює?..
Почнем співать. Хай пісню всяк почує.