брехунець

брехунець

Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. от бреху́н. 2) Адвокат (насмешливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. от брехун. 2) Адвокат (насмешливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924