Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брехун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брехун
Берлін: Українське слово, 1924

Бреху́н, на́, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. В брехуни́ поши́тися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. Бреху́нчик. Ув. Брехуня́ка. Драг. 167.