вертун

вертун

Верту́н, на́, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Верту́н, на́, м. 1) Название хитрого вола. КС. 1898. VII. 46. *2) Голубь из породы делающих в воздухе мертвые петли. Пират. у., Кононівка. *3) = Верч, ве́рчик 1. *4) Непоседа.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Верту́н, на́, м. Название хитрого вола. КС. 1898. VII. 46.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937