Перейти до вмісту

Веселі вірші/Надгорода

Матеріал з Вікіджерел
Веселі вірші
Степан Руданський
Надгорода
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Надгорода
Фрайштадт: «Вістник Життя», 1918
Надгорода.

Раз топив ся грубий Лях,
Став репетувати, —
Мужик їден і побіг
Пана ратувати;

 За чуприну ухопив,
 З води витягає,
 Пан дякує мужику,
 Гроший добуває.

Аж надходить другий Лях:
— „Цо то“ — запитав ся.
— Таж вицьонґнол з води мнє!
Грубий обізвав ся.

 „О, відзялем, каже той,
 Відзялем, йедини,
 Як он цєбє, брацє муй,
 Цьонґнол за чуприне!“

— За чуприне чиж то так? —
„За чуприне, міли!“
— О, пся вяра ж! — крикнув той
Ізі всеї сили.


 — Сто нагайув за то псу!
 І що ж? — Протягнули
 І сто йому нагаїв
 За добро креснули.