Всесвітна історія/II/Атиля король Гунів

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
§. 3.

Битва на каталявнїйских полях. Покоривши Ґотів опустили Гуни краї над Чорним морем і поселили ся в нинїшній Угорщинї, але заперестали якийсь час нападати на сусїдні народи, з причини незгод які панували серед них. Доперва коли на чолї Гунів став Атиля, званий „Божим бичем“, розпочали Гуни дальші свої напади.

Римский посол, що був у Гунів каже, що Атиля нїчим не ріжнив ся від прочих Гунів і був так само бридким як і другі. Сам уживав при їдженю деревляного начиня, але гостям давав срібне та золоте. В своїм окруженю любив Атиля музику, сьпіви, жарти, але сам нїколи не сьміяв ся. Атиля вскорі покорив багато ґерманьских народів і розширив своє панованє від Волги аж по Рен і Альпи, а східно-римскі цїсарі мусїли ему платити данину. Атиля хотів заняти єще і західно-римску

державу, та старав ся о руку сестри цїсаря Валєнса III. а у вінї жадав половини держави. Коли-ж цїсар відмовив єго бажаню, опускає Атиля свою столицю і виправляє ся на Ґалїю, щоб підбити, як він казав, своїх утїкачів Візиґотів і облягає місто Орлєан. Тогди мешканці Ґалїї Візиґоти і Бурґунди злучили ся з Римлянами під проводом Аеція і вирушили на оборону Орлєанови. На відомість про се, відступив Атиля від Орлєану і звів з Аецієм битву на каталявнїйских полях 451. Битва була незвичайно кервавою і випала для Атилї нещасливо, однак союзні війска понесли такі втрати, що Аецїй не відважив ся переслїдувати Атилї.

Похід Атилї до Італїї. Щоби зімстити ся на Римлянах за каталявнїйскі поля, виправляє ся Атиля в слідуючих роках на Італїю. По хоробрій оборонї піддає ся єму твердиня Аквілєя[1], почім Атиля здобуває північну Італїю, та іде на Рим. Рим оборонив від Атилї папа Лев Великий, котрий вийшов у сьвяточних ризах з процесиєю до Атилї і так заімпонував дикому варварови, що Атиля згодив ся взяти окуп, відступити від облоги міста і вернути до своєї столицї. Незадовго по

поворотї помер Атиля єще в молодим віцї, а по єго смерти держава Гунів скоро розлетїла ся і всї підбиті Атилею народи відзискали назад свою свободу. Поданє каже, що тіло Атилї зложено в золоту домовину, золоту в срібну, срібну в желїзну і так доперва похоронено короля, а місце гробу затаєно.


Примітки[ред.]

  1. Підчас того як Гуни нищили північну Італїю, богато люда утїкало на поблизькі острови, де дали початок нинїшній Венециї.